Оздоровчо-профілактична робота
Інформаційні матеріали
для використання в навчально-виховному процесі
з метою профілактики туберкульозу
Туберкульоз — це інфекційне захворювання, збудником якого є мікобактерія туберкульозу, так звана паличка Коха. Вона надзвичайно стійка до впливу зовнішніх факторів (може зберігати життєдіяльність при температурі -200ºС та витримує нагрівання до +85ºС, при -20ºС зберігає життєдіяльність протягом 7 років!). Але ультрафіолетові промені вбивають паличку Коха через 2-3 хвилини.Найчастіше зараження туберкульозом проходить повітряно-крапельним шляхом. Хворий з так званою “відкритою” формою туберкульозу при кашлі, чханні, розмові виділяє велику кількість мікобактерій, які в переповненому, погано провітрюваному приміщенні довго зберігають свою активність. Тому інфікування можливе в громадських місцях (магазини, кінотеатри, кафе..). Не всі інфіковані хворіють. Найчастіше хвороба розвивається у людини тоді, коли у неї знижений імунітет. Так, ризик інфікування туберкульозом вищий у тих людей, які зловживають алкоголем, наркотиками, не мають постійного місця проживання, а також люди з хронічними захворюваннями. На жаль, в Україні захворюваність на туберкульоз з початку 90— х років зросла майже вдвічі. Але треба знати, що туберкульозом може захворіти кожен! Спочатку туберкульоз протікає непомітно, але якщо у Вас:
Негайно звертайтеся до лікаря! Обстеження триває недовго, безболісне та безпечне. Лікування туберкульозу це довготривалий процес і має проводитися під наглядом спеціаліста. Але якщо лікування розпочати на ранніх стадіях захворювання, воно менш тривале та ефективніше. Тому чим швидше Ви обстежитесь та розпочнете лікування, тим швидше одужаєте!Бережіть своє здоров’я та здоров’я своїх близьких! І пам’ятайте, що найкраще лікування — це профілактика. Не нехтуйте щорічними профілактичними медоглядами. Приділіть собі трішки уваги і знайдіть час відвідати Вашого сімейного лікаря!
На що слід звернути увагу при формуванні раціону дітей, які часто хворіють?
По-перше, на якість продуктів. Саме використання якісних продуктів харчування, багатих на мікроелементи та вітаміни, забезпечить організм дитини від частих випадків захворювання.По-друге, на спосіб зберігання продуктів і їх відповідність термінам зберігання.
В останні роки зросла кількість дітей, хворих на латентний (прихований) залізо-дефіцит, одним із проявів якого може бути саме підвищена хворобливість дитини. Тому необхідно слідкувати за тим, щоб до раціону дітей, які часто хворіють, входили продукти з високим вмістом заліза.При годуванні дітей, які часто хворіють, слід також звернути увагу на спосіб кулінарного оброблення продуктів. Страви мають бути максимально простими, смаження слід уникати.Окрім якості продуктів, слід звертати увагу і на достатню енергетичну цінність. Добовий калораж має відповідати віковим потребам дитини і формуватися за рахунок продуктів, що максимально легко засвоюються: молочні і кисломолочні продукти, різні види круп (насамперед вівсяна, гречана, пшоняна), нежирні сорти риби і птиці, яйця, овочі та фрукти.
Зверніть увагу! Не можна годувати дитину силоміць, особливо хвору. Під час інфекційного захворювання печінка дитини бере активну участь у синтезі антитіл, і не слід «відволікати» її від цієї важливої справи. Якщо прий-шовши з дошкільного закладу, хвора дитина відмовляється від вечері, не слід примушувати її. У першу добу захворювання ГРВЗ можна пропонувати дитині лише тепле пиття - воду або чай. Печиво, цукерки та інші легкозасвоювані вуглеводи у цей період вживати не бажано.
Щеплення дітям робити необхідно!
З початком проведення масових щеплень у школах у багатьох батьків викликали здивування поява так званих, погоджувальних листів, в яких батьки дають згоду на проведення планових щеплень дитині під час перебування її в навчальному закладі. Причому нагадаємо, що профілактичні щеплення проти туберкульозу поліомієліту дифтерії, кашлюка правця та кору в Україні є обов’язковим. Наказом МОЗ України від 03.02.2006 № 48 „Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й об З початком проведення масових щеплень у школах у багатьох батьків викликали здивування поява так званих, погоджувальних листів, в яких батьки дають згоду на проведення планових щеплень дитині під час перебування її в навчальному закладі. Причому нагадаємо, що профілактичні щеплення проти туберкульозу поліомієліту дифтерії, кашлюка правця та кору в Україні є обов’язковим. Наказом МОЗ України від 03.02.2006 № 48 „Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунологічних препаратів” були визначені правові основи державної політики в області імунопрофілактики інфекційних хвороб вакцинами, які включені в національний календар щеплень.
Батьки несуть відповідальність за своє здоров’я та здоров’я своїх дітей. Вони приймають самостійне рішення на підставі інформації про захворювання, проти яких проводяться щеплення, про календар вакцинації, про вакцини, про поствакцинальні ускладнення, про протипоказання до щеплення. Нагадаємо, що час, коли необхідно проводити вакцинацію, визначається національним календарем щеплень. Чому батьки бояться щеплень? Незважаючи на те, що вакцинація давно стала визнаним у всьому світі способом профілактики інфекційних захворювань, далеко не всі батьки ставляться до вакцинації без упередження. Найбільш частими мотивами відмови від щеплень є: — переконання, що не існує ризику заразитися інфекцією, проти якої проводиться щеплення; — упевненість в тому, що є інші способи захисту від інфекцій; — думка, що краще перехворіти; — страх перед ускладненнями після щеплення; — недовіра до офіційної, "традиційної" медицини; — релігійні погляди. Що таке вакцинальні реакції і якими вони бувають? Введення будь-якої з вакцин викликає у відповідь реакцію організму, яка іноді має клінічні прояви. Це так звані звичайні, або нормальні вакцинальні реакції (процеси), під якими розуміють зміни в організмі, що розвиваються з певною постійністю після введення тієї або іншої вакцини. Звичайні вакцинальні реакції бувають місцевими і загальними. Місцева нормальна реакція - ущільнення тканин, почервоніння яке не перевищує 8 мм в діаметрі, іноді легка болісність в місці введення вакцини. Ці явища розвиваються відразу після введення препарату, як при використанні живих, так і неживих вакцин. Зустрічаються у 5-30 % щеплених дітей. Загальні нормальні реакції виявляються підвищенням температури, короткочасною інтоксикацією (її симптомами є нездужання, головний біль, порушення сну, апетиту). Загальні реакції бувають: — слабкими (підвищення температури до 37,5 С, за відсутності симптомів інтоксикації); — середньої сили (підвищення температури від 37,6 С до 38,5 С, помірно виражена інтоксикація); — сильними (підвищення температури вище 38,6 С, виражені прояви інтоксикації). У дітей, щеплених живими вакцинами, до нормального вакцинального процесу відносять також симптоми з боку тих органів і систем, які вражаються при відповідному інфекційному захворюванні. Наприклад, для вакцинації проти кору, крім температури і інтоксикації, можливі: кашель, нежить, коньюнктивіт, почервоніння (гіперемія) зіву, для паротитної - збільшення привушних слинних залоз, при вакцинації проти краснухи - кашель, нежить, сип, болі в суглобах. Всі прояви звичайного вакцинального процесу короткочасні і при введенні неживих вакцин тривають 1-3 дні, а при використанні живих - в середньому 3-5 днів. Терміни появи загальних вакцинальних реакцій у різних типів вакцин також відрізняються: для неживих вакцин - це 1-3-і дні після імунізації (у 80-90% випадків - першу добу), для живих - з 5-6-го по 12-14-ій дні (при цьому пік проявів доводиться на 8-11-ій дні після щеплення).
Важливо відзначити, що якщо вакцинована дитина захворює, то захворювання, як правило, випадкове, таке, що співпало з проведеним щепленням за часом і не має прямого зв`язку з нею. Більшість всіх хвороб починаються з підвищення температури і інтоксикації, що в сукупності з даними про щеплення примушує батьків, а іноді і лікаря думати про поствакцинальне ускладнення, тоді як він захворів, наприклад, ОРЗ. Це призводить до того, що не здійснюється своєчасна діагностика захворювання і не починається відповідна терапія. Тому, якщо щеплена дитина захворіла, в першу чергу необхідно викликати лікаря і вирішити питання про те, що це - захворювання або ускладнення, пов`язане з щепленням. При появі поствакцинальних ускладнень лікування направлене на усунення симптомів: при надмірно сильних реакціях застосовуються жарознижуючі препарати, при алергічних - протиалергічні засоби і т.д.
Протипоказання до проведення щеплень небагато. Не рекомендується вакцинація, якщо у дитини гостре захворювання або загострення хронічного захворювання. В цьому випадку щеплення проводять після одужання малюка (через 2 тижні після гострої хвороби і через місяць після загострення хронічної інфекції). Протипоказанням до вакцинації є також важка алергія на один з компонентів вакцини, важка реакція на попередню дозу вакцини. Існують і індивідуальні протипоказання до вакцин. Так, вакцину проти кашлюку (АКДС, Тетракок) не вводять особам з прогресуючим ураженням нервової системи і афебрильними судомами, а живі вакцини (проти туберкульозу, кору, краснухи, паротиту, поліомієліту) протипоказані особам з первинним (вродженим) імунодефіцитним станом, що буває украй рідко (таких дітей одиниці).
Спеціально готувати дитину до щеплення не треба, але важливо, щоб перед вакцинацією вона була здорова і мала нормальну температуру тіла (36,6 З). Для дітей з алергією важливе дотримання режиму дня і режиму харчування, тобто щоб на момент вакцинації дитина не отримувала нових продуктів або продуктів, на які у неї є алергія, на неї також не повинні впливати причинні алергени, що викликають загострення хвороби (пил, пилок рослин, шерсть і т.п.). Якщо дитина у зв`язку з алергічним захворюванням отримує яке-небудь специфічне планове, курсове лікування, то щеплення проводять на фоні цієї терапії. Якщо дитина не отримує курсової терапії, то щеплення можна робити без додаткових призначень медикаментозних засобів. Дітям, схильним до гострих алергічних реакцій (кропив`янка, набряк Квінке), протиалергічні засоби призначають за декілька днів до і після щеплення. Якщо з якихось причин щеплення не зроблені в терміни, вказані в календарі, їх можна зробити пізніше в будь-якому віці. Дітям з хронічними захворюваннями, алергією, ураженням нервової системи і іншими патологіями рекомендується проведення щеплень в першу чергу, оскільки вони важче переносять інфекції, у них частіше можливі ускладнення. Як вже було сказано, вакцинація в нашій країні здійснюється виключно на добровільній основі. Цей принцип покладає відповідальність за здоров`я малюка на його найближчих людей - батьків. Сподіваємося, що все сказане про щеплення допоможе батькам проаналізувати ситуацію і ухвалити те рішення, завдяки якому їх дитина виросте здоровою.
