ФІЛІЯ ВАСИЛЬКІВСЬКА ПОЧАТКОВА ШКОЛА МИКОЛАЇВСЬКОГО ЛІЦЕЮ МИКОЛАЇВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ СИНЕЛЬНИКІВСЬКОГО РАЙОНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 





Медична сестра консультує

Правила особистої гігієни школяра

• Умивайтеся уранці і увечері, використовуйте засоби особистої гігієни.

• Чистите зуби не менше 3 хвилин. Ваша зубна щітка не має бути занадто м'якою.

• Завжди мийте руки перед їжею, після прогулянки і туалету.

• Майте завжди чисту носову хустку або одноразові серветки.

• Для їжі користуйтеся тільки своїм посудом, не беріть брудних тарілок, ложок, чашок.

• Для питної води використовуйте одноразовий посуд. Не залишайте використаний одноразовий посуд, викидайте його у відро для сміття.

• Стежте за чистотою свого одягу, взуття.

• Не ходите в одному і тому ж взутті на вулиці, в школі і удома. Удома носите м'яке домашнє взуття, для спортивних занять використовуйте спортивне взуття.

• Допомагайте учителеві і черговим в підтримці порядку в класі, допомагайте рідним в домашньому прибиранні.

• Дотримуйтеся режиму дня!

* Не економ час за рахунок сну.

* Прокинувшись, відкрий фрамугу чи кватирку і провітри кімнату.

* Щоранку за будь-якої погоди роби зарядку.

* Почисти зуби, вмий з милом обличчя, ноги, руки, шию, під пахвами, якщо є можливість — роби холодні обтирання.

* Влітку ходи босоніж. Поступово привчай себе виходити на холод навіть взимку на декілька хвилин.

* Поснідай і лише після цього йди до школи.

* У школі перед уроками провітрюй класну кімнату.

* Читаючи і пишучи — сиди правильно, тримай голову на відстані 35 см від книги чи зошита. Для цього використовуй підставку.

* Дбай про чистоту голови, вух, ніг та рук.

* Періодично мийся в лазні чи вдома. Обов'язково коротко стрижи нігті.

* Мий руки після вбиральні та перед вживанням їжі.

* У класній кімнаті та вдома знімай верхній одяг та взуття.

* Готуй уроки після провітрювання кімнати або при відкритій кватирці.

* Не читай у ліжку. Кожні 35 хвилин роби перерву.

* Щодня проходь не менше 3 км. Бажано робити прогулянки серед природи (в лісі, саду, на квітучих луках чи в полі).

* Ходіння, біг, стрибання із скакалкою, рухливі ігри, катання на велосипеді, ковзанах, лижах і взагалі активний відпочинок − наснажують здоров'ям.

* Жодного дня без фізичної праці. В праці − довголіття людини.

 

* Перед сном почисти одяг та взуття, приготуй зошити і книги, зроби прогулянку на свіжому повітрі, почисти зуби та помий ноги, провітри кімнату; а якщо можеш − спи з відкритою кватиркою, а влітку − на подвір'ї, саду чи на балконі.

У віці 7 років дитина вже має певні гігієнічні навички. Треба тільки стежити, щоб вона не лінувалася їх дотримуватися.

Важливо навчити дитину правильно розподіляти час для виконання уроків, змінювати види занять з різних предметів, робити перерви між ними по 10 -15 хвилин, під час яких знімається напруга, відпочивають очі. Бажано влаштувати дитині зручний шкільний куточок. Стіл для занять ставлять так, щоб світло падало ліворуч. Світло від настільної лампи (60 Вт) не повинне бити в очі і засліплювати дитину. Неправильне освітлення і неправильна висота столу і стільця можуть привести до порушення зору і осанки. Щоб при письмі зменшувалося навантаження на хребет, сидіти потрібно прямо, спираючись на спинку стільця, не навалюватися грудьми на стіл; ноги в гомілковостопному, колінному і тазостегновому суглобах зігнуті під прямим кутом; потрібне рівномірне навантаження на обидві половини тазу; голову слід тримати вперед, відстань від очей до столу − 25 см.

Ранок дитини повинен розпочинатися з гігієнічної гімнастики, комплекс вправ слід підібрати з урахуванням його здоров'я і функціональних особливостей. До занять в школі проводиться ввідна гімнастика, мета якої − підготувати організм до усидливості, підвищити рівень функціонування усіх систем, скоротити період входження в ритм занять в школі. Її тривалість 7 −10 мін, включає вона 5 − 7 вправ (ходьба, стрибки, нахили, повороти і завершальні рухи на увагу, які виконуються не по показу, а по розповіді). Таку гімнастику доцільно проводити і перед виконанням домашніх завдань. Під час навчальних занять передбачаються короткі перерви для фізкультхвилинок, гімнастики для очей (щоб змінити позу, поглибити дихання, поліпшити кровообіг голови дати відпочинок очам). Для молодших школярів корисні рухливі ігри, естафети.

До названих рухових моментів додаються уроки фізкультури, заняття в спортивних гуртках і секціях, походи, прогулянки з елементами рухливих ігор. Дуже корисні ходьба на лижах, гра у баскетбол, волейбол. Займатися окремими видами спорту школярі починають в різному віці, залежно від фізичної підготовки дитини і особливостей того або іншого.

/Files/images/novini/53471628.jpg/Files/images/щеплення.jpg



/Files/images/13_bereznya/36152661.jpg




Хто здоровий, той сміється
Все йому в житті вдається.
Він долає всі вершини –
Це ж чудово для людини.

Хто здоровий, той не плаче,
Жде його в житті удача,
Він уміє працювати,
Вчитись і відпочивати.

Бо здоров’я – це прекрасно,
Здорово, чудово, ясно.
І доступні для людини
Всі дороги і стежини.

/Files/images/malyunki/medsestra.png

/Files/images/malyunki/yaskravi_frukti_spasut_ot_gripa_kopiya_thumb.jpg

/Files/images/malyunki/23-19-1000x1000.png

/Files/images/malyunki/23-17-1000x1000.png/Files/images/5pravil_prig_pischi_po_OKI.jpg

/Files/images/slide_7.jpg/Files/images/ukus.jpg/Files/images/smog-big.png

/Files/images/Pam.jpg

/Files/images/1306935847_tuberkuloz-01.jpg

 

/Files/images/Sanbyuletenehinokokoz.jpg

 


ЯК УНИКНУТИ ПОРУШЕННЯ ЗОРУ У ДИТИНИ. ПРОФІЛАКТИКА КОРОТКОЗОРОСТІ У ДІТЕЙ

/Files/images/medsestra/1_53574fcbbf63f53574fcbbf67c.jpgПосилений розвиток технічного прогресу і збільшені навантаження в школі сьогодні призвели до того, що різко збільшилася кількість дітей, які страждають короткозорістю. У зв'язку з цим, багатьох батьків хвилює питання, як же уникнути порушення зору у дитини, адже носіння лінз та окулярів нікому не додають привабливості і створюють масу небажаних проблем.

Короткозорість - це прогресуюче захворювання, причиною його виникнення є подовження очного яблука. У маленьких дітей короткозорість спостерігається дуже рідко, частіше вона розвивається у школярів. При короткозорості дитина починає погано бачити віддалені об'єкти, а близькі об'єкти бачить добре. Розвивається короткозорість або міопія поки дитина продовжує рости, тобто до 20 років. Факторів, що сприяють розвитку короткозорості, дуже багато.

Основні фактори:

- Спадкова і вроджена схильність, при цьому очне яблуко в дитини спочатку має витягнуту форму;

- Надмірне навантаження на очі через напружену роботу на близькій відстані;

- Слабкі акомодаційні м'язи очей, які погано відповідають за «налаштування» кришталика, через що дитина «плутає» різні відстані;

- Ослаблена склера очі.

Почати профілактику короткозорості потрібно практично з раннього дитинства. Уже на другий тижні життя малюк починає фіксувати свій погляд на предметах, а на другому місяці у нього формується свідомий погляд. Для нормального розвитку зору дитяче ліжечко розмістіть у найсвітлішому місці кімнати і дивіться, щоб яскраве світло від лампочки освітлення або сонячне світло не засліплювали йому очі. Брязкальця намагайтеся купити дитині зеленого, червоного і оранжевого кольору. Висіти над ліжечком маляти вони повинні на відстані не менше 30 см.

У більшості дітей зір починає стрімко падати з моменту збільшення навантаження на очі. Якщо раніше це було характерно для дітей-першокласників, зараз збільшилася кількість дітей п'ятирічного віку, які мають проблеми із зором. Це пов'язано з тим, що сучасні батьки починають навчати дітей читати, рахувати й малювати з трирічного віку, а вже до п'яти років у них розвивається короткозорість. Звичайно, розвитку короткозорості у маленьких дітей також сприяє тривалий перегляд мультфільмів, телепередач, захоплення комп'ютерними іграми. В результаті всіх цих факторів іноді короткозорість прогресує у малюків настільки швидко, що може привести до серйозних ускладнень.

На жаль, вилікувати короткозорість до кінця не можна, її можна тільки коригувати. Найпопулярніший метод корекції короткозорості лазером робиться дітям з 18 років, коли організм до кінця сформується. До цього віку при короткозорості дитини батьки повинні дбати про те, щоб якомога раніше призупинити процес розвитку короткозорості.

Для цього треба тренувати очні м'язи, роблячи вправи спрямовані на дозовану напругу і розслаблення очей. Окуліст/Files/images/medsestra/1330781381_zrv320el.jpg може призначити спеціальні краплі для очей і різні фізіопроцедури, які допоможуть поліпшити живлення очей. Для поліпшення обмінних процесів в організмі призначають приймати вітаміни для очей, біодобавки та харчування, збагачене вітаміном А.

Всі рекомендації офтальмологів з профілактики короткозорості можна розділити на групи, залежно від впливу певного фактора:

1. ТБ. Для дітей до семи років не можна дозволяти дивитися телевізор довше 40 хвилин в день. Дітям старше семи років можна сидіти за телевізором від 1,5 до 3 год. на день, з перервами в 15-20 хвилин через кожні півгодини. Відстань до телевізора має бути не менше п'яти діагоналей екрану. Наприклад, якщо діагональ телевізора 72 см, то відстань від екрану до очей дитини має бути 72х5 = 350 см або 35 м. Якщо кімната не дозволяє це робити, то купуйте телевізор з меншим екраном.

2. Комп'ютер. Офтальмологи не рекомендують дозволяти дитині дошкільного віку сидіти за комп'ютером. Сьогодні для багатьох батьків це стає нездійсненним завданням. Але, якщо в сім'ї є спадкова схильність до короткозорості, то будьте категоричні і не дозволяйте дитині проводити час за комп'ютером. Для учнів першого і другого класу поступово дозволяйте сидіти за комп'ютером 15 хвилин, дітям старше 10 років до 1,5 години на день, з обов'язковими перервами протягом 5-10 хвилин. У перервах привчите робити вправи для очей.

3. Навантаження під час читання, шкільних занять і підготовки уроків. У першому класі і під час початку навчання дитини читанню, письму і малювання багаторазово зростає зорове навантаження. І якщо при цьому у нього незручні меблі, погана освітленість кімнати і неможливість змінити позу, то у дитини у багато разів зростає ризик розвитку короткозорості. До того ж батьки можуть самі посилити ситуацію, постійно лаючи дитину за неуспіхи у школі.

В цьому випадку стрес стає головною причиною погіршення зору дитини. При читанні відстань від очей дитини до книги повинно бути не менше 33 см. Слідкуйте за тим, щоб дитина сиділа рівно, попросіть дитину поставити лікоть на стіл, а долоня - на підборіддя, це і є положення, яке повинно бути при читанні.

Для уникнення погіршення зору дитини організуйте йому правильний режим дня і харчування. Дитина обов'язково повинна багато рухатися, найкраще записати школярів у спортивні секції, для зору гарні такі види спорту, як плавання, бадмінтон, теніс, волейбол та футбол. Ігри з м'ячем розвивають у дитини фокусування внутрішньоочної м'язи, адже під час гри потрібно весь час дивитися вдалину і в близь. Дуже важливо для зору, щоб дитина добре висипалася. У раціоні харчування дитини обов'язково повинні бути фрукти та овочі. Особливо корисні для зору овочі та фрукти помаранчевого кольору: морква, персики, курага, обліпиха, хурма, помаранчеві помідори і т.д. Однак, без жирів каротин, що міститься в помаранчевих продуктах, не засвоюється. Тому краще за все дати їх дитині їсти зі сметаною або оливковою олією.

Коли закінчується навчальний рік, протягом якого діти проводили багато часу за книгами і комп'ютером, даючи більше навантаження очам, влітку їм потрібно добре відпочити, набратися сил, щоб підготувати організм до наступного навчального року.

Профілактика короткозорості, якщо дитина здорова, зводиться до спостереження за його поведінкою і дотриманням режиму зорових навантажень. Якщо помічені такі симптоми, як підношення предметів близько до обличчя, щоб їх розглянути, виконання домашнього завдання з низько нахиленою головою, то цього цілком достатньо для візиту до окуліста. Навіть якщо короткозорість не підтвердили, перевірка зору не буде зайвою.

/Files/images/medsestra/6.jpg

ВПРАВИ ДЛЯ ЗНЯТТЯ НАПРУГИ ОЧЕЙ

Перш за все треба навчитися знімати напругу очей. Потрібно сісти на стілець, закрити очі, накрити їх долонями так, щоб середина правої долоні була перед правим оком, а ліва - перед лівим. При цьому в жодному разі не тиснути на очі! Прийнявши зручне положення, постаратися розслабитися - тоді перед закритими очима з'явиться рівне чорне поле. Коли це станеться, потрібно уявити себе в якійсь комфортній обстановці або згадати щось приємне, що доставляє радість. Якщо виконувати цю вправу 2-3 рази на день по 10-15 хвилин, зір значно покращиться.

Інша вправа, що допомагає зняти напругу, ще простіша: треба швидко моргати протягом 1-2 хвилин. Потім закрити очі і одну хвилину легко масажувати повіки подушечками пальців. Ця вправа розслабляє м'язи очей і поліпшує кровообіг.

А ось проста вправа для зміцнення очних м'язів: треба розташувати вказівний палець правої руки на відстані 20 см від очей, потім перевести погляд з пальця на якийсь великий предмет, віддалений на три і більше метра. Виконати цю вправу втемпі 10 раз, трохи відпочити і повторити ще 2-3 рази. Дуже допомагає для поліпшення здатності бачити однаково добре і вдалину, і на близькій відстані.

- Є й інша вправа для тренування очних м'язів. Сядьте навпроти вікна. Наклейте на нього кружечок червоного або чорного кольору діаметром 5 мм. Дивіться на цей кружечок кілька хвилин, потім переведіть погляд на який-небудь дальній предмет за вікном. Постарайтеся розглянути всі його деталі. Час спостереження потрібно поступово подовжувати: у перші три дні по 3 хвилини, наступні три дні по 5 хвилин і, нарешті, ще три дні по 7 хвилин.

- Сидячи, щільно зажмурте, а потім відкрийте очі. Повторіть 8-10 разів. Пообертайте очима спочатку в одну, а потім в іншу сторону - 6-8 разів. Візьміть олівець і дивіться на його кінчик, то наближаючи його на 5 - 7 сантиметрів, То видаляючи на відстань витягнутої руки. Повторіть цю вправу 6 разів.

- Стоячи, відставте праву руку вперед на 25 - 30 см і протягом 5 - 7 секунд дивіться обома очима на кінчик вказівного пальця. Повільно наближайте палець, не зводячи з нього очей до тих пір, поки він не почне двоїтися. Повторіть 6-8 разів. Ця вправа полегшує роботу очей на близькій відстані.

- Відведіть напівзігнуту руку в праву сторону і скосіть очі на пальці. Не повертаючи голови, стежте за пальцями, повільно переміщаючи їх справа наліво, а потім в протилежну сторону. Повторіть 10-12 разів. Вправа зміцнює м'язи очей горизонтальної дії і покращує їх координацію.

Що таке Дерматофітія

Дерматофітія - Це інфекційні захворювання, що викликаються дерматофітами. Увага, яку це проблема привертає в даний час, пояснюється надзвичайної поширеністю інфекції і зберігаються проблемами її діагностики та лікування.

Щопровокує Дерматофітіях:

Дерматофітами називають цвілеві гриби - Аскоміцети сімейства Arthodermataceae (порядок Onygenales), що відносяться до трьох родів - Epidermophyton, Microsporum і Trichophyton. Всього відомо 43 види дерматофітів, з них - 30 збудників дерматофитии.

Основними збудниками мікозів є, в порядку зустрічальності, T. rubrum, T. mentagrophytes, M. canis.

Дерматофіти називають геофільнимі, зоофільнимі або антропофільнимі в залежності від їх звичайного середовища проживання - грунту, організму тварин або людини. Члени всіх трьох групможуть викликати захворювання людини, але їх різні природні резервуари визначають епідеміологічні особливості - джерело збудника, поширеність і географію ареалів.

Хоча багато геофільние дерматофіти можуть викликати інфекцію і у тварин, і у людей, найбільш звичної, природним місцем існування цих грибів є грунт. Члени зоофільной і антропофильной груп відбулися, як вважають, від цих та інших населяють грунт сапрофітів, здатних руйнувати кератин. Зоофільние організми спорадично можутьпередаватися людям, якщо мають спорідненість до кератину людини. Передача відбувається при безпосередньому контакті з інфікованою твариною, або через предмети, на які потрапляють вовна та шкірні лусочки цих тварин. Часто інфекції виникають у сільських районах, але вНині особливо велика роль домашніх тварин (особливо при інфекції M. canis). Багато членів зоофільной групи названі відповідно з господарями-тваринами. Загальна епідеміологічна характеристика зоонозних та антропонозних дерматофитии - висока контагіозність.Дерматофітія, мабуть, єдина контагіозна інфекція серед всіх мікозів людини.

Характер інфекцій, викликається антропофільнимі дерматофітами, є, як правило, епідемічним. Основний приріст захворюваності забезпечується антропофільнимі видами. ВНині антропофільние дерматофіти можуть бути виявлені у 20% всього населення, а викликані ними інфекції є найбільш поширеними мікозами. За даними нашого епідеміологічного дослідження, спостерігається зростання захворюваності дерматофітіях.

Патогенез (що відбувається?) Під час дерматофітія:

Всі дерматофіти володіють кератінолітіческой активністю, тобто здатні розкладати кератин тварин та /або людини. Активність кератіназ і взагалі протеолітичних ферментів вважається основою патогеннихвластивостей дерматофітів. Самі кератіназ здатні розкладати не тільки кератин, але й інші тваринні білки, зокрема колаген та еластин. Активність кератіназ неоднакова у різних дерматофітів. Найбільш високою активністю відрізняється T. mentagrophytes, дуже помірною - T. rubrum.Здібності розкладати різні типи кератину в цілому відповідає локалізація дерматофітной інфекції. Так, E. floccosum - вид з невисокою кератінолітіческой активністю - не вражає волосся.

Впровадження колонії збудника в епідерміс забезпечується яккератінолітіческой активністю, так і зростанням гіф. Як цвілеві гриби, дерматофіти мають спеціалізований апарат для направленого зростання гіфи. Він спрямований в точки найменшого опору, як правило - в стики між суміжними клітинами. Пенетрують гіфидерматофітів традиційно вважають особливими органами-перфораторами. До цих пір неясно, чия роль в інвазивному процесі важливіше - кератіназ або тиску спрямованого зростання.

Глибина просування грибкової колонії в епідермісі обмежена. При інфекціях шкіри дерматофітирідко проникають глибше зернистого шару, де їх зустрічають природні і специфічні фактори захисту. Таким чином, дерматофітная інфекція охоплює тільки неживі, ороговілі тканини.

Наявні дані про фактори захисту макроорганізму при дерматофитиипіддають сумніву точку зору деяких авторів про те, що при даній інфекції відбувається лімфогематогенний поширення збудника або його залягання в незроговілий тканинах, омиваних кров'ю. Глибокі форми дерматофитии описані у хворих з вираженимдефіцитом одного або декількох факторів резистентності.

Симптоми дерматофітії:

В основу зарубіжної класифікації мікозів , Прийнятої в МКБ-10 покладено принцип локалізації. Дана класифікація зручна з практичної точки зору, протене враховує етіологічних особливостей дерматофитии в деяких локалізаціях. У той же час варіанти етіології визначають епідеміологічні характеристики і потреба у відповідних заходах, а також особливості лабораторної діагностики та лікування. ВЗокрема, представники пологів Microsporum і Trichophyton мають неоднакову чутливість до деяких антимікотиками.

Загальноприйнятою класифікацією довгий час була запропонована Н.Д. Шеклакову в 1976 р. На наш погляд, розумним і прийнятним компромісом євикористання класифікації МКБ з уточненням, за необхідності, етіології збудника або його еквівалента. Наприклад: дерматофітіях гладкої шкіри (tinea corporis B35.4), викликана T. rubrum (син. руброфітія гладкої шкіри). Або: дерматофітіях волосистої частини голови (B35.0фавус /мікроспорія /трихофітія).

Термін «дерматомікози», яким деколи намагаються підмінити загальновживане назва дерматофитии недоречний і не може служити еквівалентом дерматофитии.

Дерматомікози - це грибкові інфекції шкіри взагалі, тобто і кандидоз, ірізнокольоровий лишай, і багато цвілеві мікози.

Дерматофитии волосистої частини голови

За кордоном виділяють наступні клініко-етіологічні форми tinea capitis:

1) ектотрікс-інфекція. Викликається Microsporum spp. (Антропозоонозних мікроспорія волосистоїчастини голови);

2) ендотрікс-інфекція. Викликається Trichophyton spp. (Антропонозная трихофітія волосистої частини голови);

3) фавус (парша). Викликається T. shoenleinii;

4) керіон (інфільтративно-нагноительная дерматофітія).

Найбільш поширеною з перерахованихінфекцій є мікроспорія. Основним збудником дерматофитии волосистої частини голови у Східній Європі є Microsporum canis. Число реєстрованих випадків мікроспорії за останні роки становило до 100 тис. в рік. Зустрічальність збудниківантропонозной мікроспорії (M. ferrugineum) і трихофітії (T. violaceum), поширених на Далекому Сході і в Середній Азії, слід визнати спорадичною.

Класична картина мікроспорії зазвичай представлена ​​одним або декількома округлими осередками з досить чіткимикордонами, від 2 до 5 см в діаметрі. Волосся з вогнищ тьмяне, ламке, світло-сірого кольору, біля основи одягнені в білий чохол. Випадання волосся над поверхнею шкіри пояснює те, що вогнища представляються підстриженими, відповідаючи назвою «стригучий лишай». Шкіра в осередкузлегка гіперемована і набрякла, покрита сіруватими дрібними лусочками. Зазначена клінічна картина відповідає назві «лишай сірих плям».

Для трихофітії волосистої частини голови характерні множинні ізольовані невеликі (до 2 см) вогнища.Типово обламування волосся на рівні шкіри, що залишає пеньок у вигляді чорної точки, що виглядає з гирла фолікула («лишай чорних крапок»).

Класична картина фавуса характеризується наявністю скутула (scutula, лат. щиток) - корок брудно-сірого або жовтогокольору. Сформована скутула являє собою суху блюдцеобразную кірку, з центру якої виходить волосся. Кожна скутула складається з маси гіф, склеєних ексудатом, тобто по суті є колонією гриба. У запущених випадках скутула зливаються, покриваючи великучастина голови. Хмарно кірка при фавусе нагадує бджолині соти, чому зобов'язане латинська назва хвороби. При поширеному фавусе від кірок виходить неприємний, «мишачий» (амбарний, котячий) запах. В даний час фавус практично не зустрічається в оссии.

Діагностика дерматофітії:

Основний принцип лабораторної діагностики дерматофитии - виявлення міцелію збудника в патологічному матеріалі. Цього достатньо для підтвердження діагнозуі початку лікування. Патологічний матеріал: лусочки шкіри, волосся, фрагменти нігтьової пластинки, перед мікроскопірованіем піддають «просвітління», тобто обробці розчином лугу. Це дозволяє розчинити рогові структури і залишити в поле зору тільки маси гриба.Діагноз підтверджується, якщо в препараті видно нитки міцелію або ланцюжка конідій. У лабораторній діагностиці дерматофитии волосистої частини голови враховують також розташування елементів гриба щодо стрижня волоса. Якщо суперечки розташовані зовні (характерно длявидів Microsporum), такий тип поразки називається ектотрікс, а якщо всередині - то ендотрікс (характерно для видів Trichophyton). Визначення етіології та ідентифікація дерматофітів проводяться за морфологічними особливостями після виділення культури. При необхідності проводятьсядодаткові тести (уреазна активність, освіта пігменту на спеціальних середовищах, потреба в поживних добавках та ін.) Для швидкої діагностики мікроспорії використовується також люмінесцентна лампа Вуда, в променях якої елементи гриба в осередках мікроспорії даютьсвітло-зелене свічення.

Нет описания фото.

На изображении может находиться: 2 человека