КЗ «Миколаївська ЗОШ І-ІІІ ступенів» у реалізації Закону України щодо протидії булінгу
на 2020-2021 навчальний рік
№
Назва заходу
Термін виконання
Виконавці
Цільова аудиторія: вчителі
1.
Створення бази інструментарію для діагностування рівня напруги, тривожності в учнівських колективах
Листопад, грудень
Класні керівники
2.
Ділова гра «План дій щодо забезпечення запобігання насильству в закладі освіти»
Лютий
Адміністрація
3.
Круглий стіл для педагогічного колективу «Безпечна школа. Маски булінгу»
Березень
Психолог опорної школи
4.
Тренінг з елементами методики кола «Розвиток умінь безконфліктного спілкування. Роль педагога в процесі миробудування»
Квітень
Психолог опорної школи
5.
Вивчення законодавчих документів, практик протидії цькування, булінгу.
Упродовж семестру
Вчителі
Цільова аудиторія: учні
1.
Діагностування рівня напруги, тривожності в учнівських колективах: - Спостереження за міжособистісною поведінкою здобувачів освіти; - опитування (анкетування) учасників освітнього процесу; - психологічні діагностики мікроклімату, згуртованості класних колективів та емоційних станів учнів; - соціальне дослідження наявності референтних груп та відторгнених в колективах; - визначення рівня тривоги та депресії учнів.
Упродовж семестру
Вчителі
2.
Складання порад «Як допомогти дітям упоратись з булінгом», «Стоп! Тут мій кордон або правила безпечної поведінки», «Профілактика булінгу в учнівському колективі»
Упродовж семестру
Вчителі, учнівське самоврядування
3
Проведення ранкових зустрічей з метою формування навичок дружніх стосунків
Упродовж семестру
Класні керівники 1-4 класів
4
Створення морально безпечного освітнього простору, формування позитивного мікроклімату та толерантної міжособистісної взаємодії в ході годин спілкування, тренінгових занять
Упродовж семестру
Класні керівники 1-9 класів
5
Для учнів 1-4 класів: - проведення превентивних занять «Корисні навички» щодо розвитку навичок безконфліктного спілкування , спрямованих на розвиток самоповаги, вміння взаємодіяти з оточуючими; - «Гостре словечко коле сердечко» заняття щодо запобігання формуванню девіантної поведінки; - заняття(бесіди, ігри, тренінгові вправи диспути тощо) щодо формування толерантного ставлення до людей з особливими потребами, дітей-переселенців тощо. Профілактики проявів ксенофобії серед учнів «Ми – різні, але ми рівні!»
Упродовж семестру
Класні керівники
6.
Старт програми «Не смійся з мене» або програма тренінгових занять «Стоп - Булінг» (для учнів 5-9 класів)
січень
Класні керівники
7
Диспути, години спілкування, ситуативні ігри тощо «А чи готовий ти робити сьогодні зміни навколо себе», «Де брати любов до тих, хто тебе принижує або ігнорує?», «З чого почати боротьбу з булінгом у школах», «Стережіться, бо що посієш те й пожнеш. Про стосунки.»
1-9 класи Упродовж семестру
Класні керівники
8.
Тренінгові заняття: - «Як відстояти себе» (4 клас); - «У єдності – наша сила» (5 клас) - «Спілкування з однолітками» (6 клас) - «Безпека спілкування у мережі Інтернет» (7 клас) - «Як протистояти тиску однолітків» (8 клас) - «Підліткові компанії» (9 клас)
Упродовж семестру
Класні керівники
9
Проведення тижня з протидії булінгу та насильства «Зупинимо булінгу разом!»: - перегляд дитячих презентацій «Проблема булінгу очима підлітка», «Як подолати булінг, на думку дітей»; - Перегляд мультфільмів з коментуванням: мультфільм «Жив собі чорний кіт»; мультфільм «Про пташок», мультфільм «Вірте у любов, вірте у Різдво»; мультфільм «Курка, яка несла всяку всячину». - Перегляд мультфільмів з коментуванням, щодо кібербулінгу: «Мобільні – це класно», «Історія двох пар», «Ти також заблукав у цьому світі, як і я?», « Залежність від соціальних медіа», 3D-анімація «Приклеєний», 3D-анімація «Смартфонозалежність», «Технології та родина». - Перегляд відео «Безпечна школа – НікВуйчич». - виготовлення лепбуків учнями початкової школи «Справжній друг»
березень
Всі учасники освітнього процесу
10
Оприлюднити на офіційному веб-сайті, дошці оголошень: - телефон довіри; - правила поведінки здобувачів освіти; - план заходів освіти, спрямованих на запобігання та протидію булінгу; - процедури подання учасниками освітнього процесу заяв про випадки булінгу в закладі освіти; - порядок редагування на доведені випадки булінгу у школі та відповідальність осіб, причетних до булінгу.
До 01.02.2020
Педагог-організатор
11
Створити комісію з розгляду випадків булінгу та оформити журнал реєстрації рішень комісії, які зберігаються у паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів комісії
До 01.10.2020
Адміністрація
12
Залучати громадські, батьківські, молодіжні організації представників служб у справах дітей та ювенальної поліції
Упродовж семестру
Соціально-психологічна служба
13
Надавання дітям індивідуальних та групових консультацій за запитом батьків.
Упродовж семестру
Соціально-психологічна служба
14
Години відвертого спілкування за участю представників дитячої поліції «Не допускай булінгу над собою. Допоможи другу»
За домовленістю
Класні керівники 1-9 класів
15
Складання та розповсюдження серед учнів 2-9 класів листівок на тему: «Не стань жертвою булінгу»
Постійно
Учнівське самоврядування
Цільова аудиторія: батьки
1.
Діагностика рівня обізнаності батьків щодо булінгу
2.
Анкетування батьків «Насильство щодо дітей: погляд батьків»
Упродовж семестр
Класні керівники
3
Проводити інформаційно-просвітницькі заходи щодо протидії булінгу в освітньому середовищі - Чому діти цькують дітей і що з цим робити. - Як виявити жертву цькування в школі. Як навчити дитину протидіяти. Алгоритм для батьків. - Stop-булінг. Три проблеми батьків, які впливають на дитячу . - Коли вашу дитину цькують (посібник для батьків) - Булінг, або шкільне цькування: налякатиполіцією не вдасться, що ж робити? -
Упродовж семестру
Педагог-організатор, класні керівники
4
Тематичні батьківські збори. «Протидія цькуванню в учнівському колективі»; «Булінг від А до Я»; «Виховання дітей у сімї без фізичного покарання: данина моді чи наріжний камінь родинної педагогіки»
Упродовж семестру
Класні керівники 1-9 класів
5
Поради батькам щодо зменшення ризиків булінгу та кібербулінгу для своєї дитини
Упродовж семестру
Класні керівники
6
Тренінг «Як навчити дітей безпеці Інтернету»
За запитом
Педагог-організатор
7
Тренінгове заняття для батьків «Інструменти для аналіз конфліктів. Вироблення навичок безконфліктного спілкування»
Березень-квітень
Класні керівники
Порядок подання та розгляду заяв
про випадки булінгу (цькування)
у закладі освіти
Заяву про випадки булінгу у закладі освіти має право подати будь-який учасник освітнього процесу.
Заява подається керівнику закладу освіти відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
Здобувач освіти, який став свідком булінгу у школі, зобов’язаний повідомити про це вчителя, вихователя, психолога або безпосередньо керівника закладу освіти.
Педагог або інший працівник закладу освіти, який став свідком булінгу або отримав повідомлення про факт булінгу від здобувача освіти, який був свідком або учасником булінгу, зобов’язаний повідомити керівника закладу освіти про цей факт.
Керівник закладу освіти має розглянути звернення.
Керівник закладу освіти створює комісію з розгляду випадків булінгу, яка з’ясовує обставини булінгу.
Якщо випадок цькування був єдиноразовим, питання з налагодження мікроклімату в дитячому середовищі та розв’язання конфлікту вирішується у межах закладу освіти учасниками освітнього процесу.
Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то керівник закладу освіти повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.
Здобувач освіти може звернутись на гарячу лінію ГО «Ла Страда -Україна» з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей; до соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді; Національної поліції України; Центру надання безоплатної правової допомоги. Після отримання звернення дитини, відповідна особа або орган інформує керівника закладу освіти у письмовій формі про випадок булінгу. Керівник закладу освіти має розглянути таке звернення та з’ясувати всі обставини булінгу.
Посилання на відеоролик для 5-8 класів
посилання на відеоролики для 9-11 класів:
Пам'ятка для батьків
Як припинити третирування дитини у школі та допомогти їй?
Перш за все необхідно вдома ліквідувати атмосферу, що сприяє перетворенню дитини на «жертву». Ніякої надмірної опіки чи, навпаки деспотизму, покарань та побиття за провину.
Окрім того необхідно обов'язково питати дитину, як справи у неї у школі, маючи на увазі не тільки оцінки, а й відносини з однокласниками. Обережно задавайте питання, оскільки цькування може бути не тільки відкритим, а й прихованим, пасивним, наприклад: небажання сидіти за однією партою, грати в одній команді, ігнорування тощо. Якщо ви відчули певні негаразди, поговоріть з дитиною та її класним керівником.
Якщо булінг уже відбувся, зважте його масштаби. Якщо це проблема між двома дітьми, яка може бути залагоджена власними силами, краще надати дитині можливість самостійно розібратись та навчитись відстоювати власні інтереси.
Якщо ж третирування набуло вже великих розмірів, проаналізуйте разом з дитиною, чи зможе вона сама захистити себе та відновити свій авторитет у класі. Наприклад, якщо дитину дражнять з-за надмірної ваги варто записати її у спортивну секцію.
Якщо ваша дитина дуже скромна та невпевнена у собі – допоможіть їй стати більш впевненою, адже підвищення самооцінки робить людину більш врівноваженою та терпимою до цькувань оточуючих. З'ясуйте, які гуртки відвідують її однокласники, чим займаються у позаурочний час. Можливо вашій дитині теж захочеться відвідувати якусь із цих секцій, у результаті чого вона зможе встановити контакт з деякими однокласниками. Заохочуйте дитину до активної участі у загальношкільних заходах, які зближують дітей та допомагають ім набути впевненості у собі.
У особливо важких випадках, якщо ваша дитина, з певних причин, стала ізгоєм у класі, приверніть увагу класного керівника та шкільного психолога до проблеми. В цьому випадку вам конче необхідною буде допомога фахівців.
І пам'ятайте: ваша любов та підтримка допоможуть дитині впоратися зі складною ситуацією.
Як батьки можуть допомогти дітям?
1. Якщо дитина розповідає вам про бешкетника, зосередьте увагу на комфорті та підтримці, не показуючи, наскільки ви засмучені. Діти часто не хочуть розповідати дорослим про залякування, тому що відчувають себе ображеними та приниженими або турбуються про те, що батьки будуть дуже перейматись і хвилюватись.
2. Іноді діти думають, ніби це їх власна провина, що, якби вони виглядали або вели себе по-іншому, то цього б не сталось. Іноді вони бояться, що, якщо розбишака дізнається, що вони комусь усе розповіли, то буде ще гірше. Інші побоюються, що їхні батьки не повірять їм чи не робитимуть жодних дій у цьому напрямі. Або ж діти хвилюються, що батьки змусять їх дати відсіч бешкетнику, якого вони бояться. Хваліть дитину за те, що вона набралася сміливості порозмовляти про це. Переконайте її, що вона не самотня – багато людей отримують свою порцію знущань у певний момент. Підкресліть, що погано робить бешкетник, а не сама дитина. Переконайте сина чи доньку в тому, що ви придумаєте, як правильно вчинити в цій ситуації, разом врахуєте всі тонкощі.
3. Іноді старший брат, сестра або друг можуть допомогти впоратися із ситуацією. Вашій дитині може бути корисно почути, як її старшу сестру, яку вона обожнює, дражнили через її зубні брекети і як вона впоралася з цим. Старший брат або друг може також дати деяке уявлення про те, що відбувається у школі або там, де трапляються знущання, і допоможе придумати краще рішення.
4. Сприймайте серйозно побоювання дитини, що знущання будуть ще гіршими, якщо задирака дізнається, що ваша дитина розповіла про них. В першу чергу варто зв'язатися з класним керівником та шкільним психологом. Іноді корисно звернутися до батьків агресора. В інших випадках Якщо ви вже випробували ці методи і все ще хочете порозмовляти з батьками дитини-булера, краще зробити це в офіційних умовах, наприклад, у присутності адміністрації школи.
5. У нашій країні є закони і правила, що захищають від знущань насильства. Кривдники або їхні батьки несуть відповідальність за скоєні порушення. У деяких випадках, якщо у вас є серйозні побоювання із приводу безпеки вашої дитини, вам буде потрібно звернутись до органів поліції.
6. Удома ви можете знизити негативний вплив знущань. Навчайте дітей спілкуватися з такими друзями, які допомагають розвивати їх упевненість у собі. Допоможіть їм знайомитися з іншими дітьми, відвідуючи різні гуртки чи спортивні секції. І знайдіть такі заняття для дітей, які допоможуть їм почуватись упевненими й сильними. Можливо, це буде секція самооборони, карате або тренажерний зал.
7. Під впливом емоцій у дорослих може виникнути пропозиція дитині дати відсіч агресору. Зрештою, ви гніваєтеся, що ваша дитина страждає, і, можливо, у дитинстві ваші батьки радили вам «постояти за себе», що ви успішно зробили. І ви переймаєтеся, що ваша дитина все ще потерпає від рук розбишаки. Але важливо порадити дітям не відповідати на знущання бійкою або відповідними знущаннями. Це може швидко перерости в насильство, помсту, травмувати когось із них. Замість цього найкраще відсторонитися від ситуації, поспілкуватися з іншими дітьми й розповісти про все дорослим. І пам'ятайте: якими б прикрими не були знущання для вас і вашої родини, є багато фахівців і способів, які допоможуть вам вирішити цю проблему.
Дії батьків при вербальному булінгу:
перш за все, вчіть своїх дітей поваги. На прикладі власної моделі поведінки зміцнюйте їхню думку про те, що кожний заслуговує доброго ставлення: дякуйте вчителям, хваліть дитину та її друзів, виявляйте добре ставлення до працівників магазинів, бібліотек, транспорту, будь-яких закладів. Розвивайте самоповагу дітей і вчіть їх цінувати свої сильні сторони. Найкращий захист, який можуть запропонувати батьки, – це зміцнення почуття власної гідності й незалежності своєї дитини та її готовності вжити заходи в разі потреби. Обговорюйте і практикуйте безпечні, конструктивні способи реагування вашої дитини на слова або дії булера. Разом придумуйте основні фрази, які дитина може сказати своєму кривднику переконливим, але не ворожим тоном, наприклад: «Твої слова неприємні», «Дай мені спокій» або «Відчепись», «Ти робиш мені боляче, я можу зробити тобі так само», «Я не буду терпіти знущання».
Дії батьків при фізичному булінгу:
якщо ви підозрюєте, що вашу дитину піддають фізичному насильству, почніть випадкову розмову – спитайте, як справи у школі, що відбувалось під час обіду чи на перерві, по дорозі додому. На основі відповідей з'ясуйте в дитини, чи вів хто-небудь себе образливо у ставленні до неї. Намагайтеся стримувати емоції. Підкресліть важливість відкритого, постійного зв’язку дитини з вами, вчителями або шкільним психологом. Документуйте дати й час інцидентів, пов’язаних зі знущаннями, відповідну реакцію залучених осіб та їх дії. Не звертайтесь до батьків розбишак, щоб розв’язати проблему самостійно. Якщо фізичне насильство над вашою дитиною продовжується й вам потрібна додаткова допомога за межами школи, зверніться до місцевих правоохоронних органів. Існують закони про боротьбу із залякуванням і домаганнями, які передбачають оперативні коригувальні дії.
Дії батьків при примусовій ізоляції дитини:
тактика ізоляції припускає, що когось навмисно не допускають до участі в роботі групи або класу, участі у грі, заняттях спортом чи позаурочній діяльності. Використовуйте вечірній час, щоби порозмовляти з дітьми про те, як пройшов їхній день. Допомагайте їм у всьому шукати позитивні моменти, звертайте увагу на позитивні якості дітей і переконайтеся, що вони знають, що є люди, які їх люблять і завжди готові подбати про них. Зосередьтесь на розвитку їхніх талантів та інтересів до музики, мистецтва, спорту, читання й позашкільних заходів, щоб ваші діти могли будувати взаємини поза школою.
Дії батьків при кібербулінгу:
повідомлення образливого характеру можуть поширюватись анонімно і швидко, що призводить до цілодобового кіберзалякування, тому спочатку встановіть домашні правила користування Інтернетом. Домовтеся з дитиною про тимчасові обмеження, що відповідають її віку. Будьте обізнаними щодо популярних і потенційно образливих сайтів, додатків і цифрових пристроїв, перш ніж ваша дитина почне використовувати їх. Дайте дитині знати, що ви маєте намір відстежувати її діяльність в Інтернеті. Скажіть їй про те, що коли вона піддається кіберзалякуванню, то не повинна втягуватись, реагувати або провокувати кривдника. Замість цього їй необхідно повідомити про все вам, щоб ви змогли роздрукувати провокаційні повідомлення, включаючи дати та час їх отримання. Повідомте про це у школу та Інтернет-провайдера. Якщо кіберзалякування загострюється й містить погрози та повідомлення явного сексуального характеру, зверніться до правоохоронних органів.
Якщо дитина повідомляє вам, що вона або ще хтось піддається знущанням, булінгу, підтримайте її, похваліть за те, що вона набралася сміливості й розповіла вам про це, зберіть інформацію (при цьому не варто сердитись і звинувачувати саму дитину). Підкресліть різницю між доносом з метою просто завдати комусь неприємностей та відвертою розмовою з дорослою людиною, яка може допомогти. Завжди вживайте заходи проти знущань, булінгу, особливо якщо насильство набуває важкі форми або постійний характер, зв’яжіться з учителем, соціальним педагогом, психологом або директором школи вашої дитини, щоб контролювати ситуацію доти, доки вона не припиниться.
