Філія Васильківська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів КЗ "Миколаївська ЗОШ І-ІІІ ступенів"

 

Інформація для батьків

Інформація для батьків
Для батьків майбутніх першокласників

Звичайно , батьки хвилюються, як то школа зустріне їх діточок, чи почуватимуться вони комфортно у новому дитячому колективі, чи буде вчитель уважним і справедливим саме до вашої дитини?

Процес адаптації потрібен усім: і дітям, бо вони входять у нову для себе соціальну роль "я - учень", і вчителю, бо перший учитель повинен зуміти адаптуватися не лише до 20-25 хлопчиків і дівчаток, а й до такої ж кількості мам, татів, бабусь і дідусів. Отож, і батькам потрібно теж докласти зусиль, щоб стати мамою і татом першокласника. А це означає розуміння батьками простої істини - для кожної родини - що саме їхній син чи донька є найрозумнішими, найкрасивішими і ще багато таких най..., най... та, що школа саме той осередок, де кожна по-своєму унікальна дитина має навчитися жити в колективі своїх однолітків, навчитися поважати права інших дітей і дорослих, користуватися власними правами і обов'язками.

Для вас, батьки, останнє "вільне" літо дошкільників буде по-особливому тривожне. Адже дитина йде у перший клас! Тож деякі батьки прагнуть виконати за це літо всю програму першого класу. Чи не краще переконатися, що дитина володіє достатньо психологічною зрілістю, щоб навчатися у школі?

Що таке шкільна зрілість (чи психологічна готовність до школи)? Традиційно виділяють три аспекти шкільної зрілості: інтелектуальний, емоційний і соціальний.

Інтелектуальна зрілість для віку 6-7 років - це вміння виділяти фігуру із тіла, відтворювати зразок, здатність концентрувати увагу, встановлювати зв'язки між явищами і подіями, логічно запам'ятовувати, а також розвиток тонких рухів руки і їх координації.

Емоційна зрілість - це ослаблення безпосередніх, імпульсивних реакцій і вміння тривало виконувати не дуже привабливу роботу, тобто розвиток довільності поведінки.

Соціальна зрілість - це потреба спілкування з однолітками й уміння підкоряти свою поведінку законам дитячих груп, здатність приймати роль учня, уміння слухати і виконувати вказівки вчителя. Отже, за основу готовності до школи приймається необхідний рівень розвитку дитини, без якого вона не може успішно навчатися у школі.

Батькам слід пам'ятати, ще не кожна дитина може піти до школи й успішно навчатися. Річ у тім, що шлях розвитку у кожної дитини індивідуальний.

Хтось починає раніш за інших ходити, але потім довго не говорить, хтось, навпаки, не вміє усміхатися, зате починає говорити цілими фразами і добре запам'ятовує букви. Тому до шкільного віку діти мають різний багаж досвіду - знання, уміння, навички, звички. Безсумнівно, що згодом кожна х них стане грамотною, але до моменту вступу до школи важливіше мати не певні сформовані навички, а здатність сприймати і засвоювати новий матеріал, тобто здатність дитини до навчання.

Отже, оскільки шкільна зрілість, як і загалом увесь розвиток дитини, підкоряється закону нерівномірності психічного розвитку, кожна дитина має свої сильні сторони і зони найбільшої вразливості. Для того, щоб ви могли самі оцінити підготовленість дитини, пропонуємо вам невеликий тест.

Чи готова дитина до школи?
  • Чи хоче ваша дитина йти до школи?
  • Чи думає ваша дитина про те, що у школі вона багато дізнається і навчатися буде цікаво?
  • Чи може ваша дитина самостійно виконувати справу, яка потребує зосередженості впродовж 30 хвилин (наприклад збирати конструктор)?
  • Чи ваша дитина у присутності незнайомих анітрохи не соромитися?
  • Чи вміє ваша дитина складати розповіді за картинко не коротші, ніж 5 речень?
  • Чи може ваша дитина зачитати напам'ять кілька віршів?
  • Чи володіє поняттям "більше", "менше", "стільки ж", "короткий" і "довгий", "старший" і "молодший"?
  • Чи вміє читати по складах або цілими словами?
  • Чи вміє рахувати до 10 і назад?
  • Чи може розв'язувати прості задачі на віднімання і додавання 1?
  • Чи правильно, що ваша дитина має тверду руку?
  • Чи любить вона малювати і розфарбовувати картинки?
  • Чи може користуватися ножицями і клеєм? (Наприклад робити аплікації)
  • Чи може вона зібрати пузли з 5 частин за 1 хв.?
  • Чи знає назви диких і свійських тварин?
  • Чи може вона узагальнити поняття (наприклад, назвати одним словом фрукти: сливи, яблука, груші)?
  • Чи любить ваша дитина самостійно працювати - малювати, збирати мозаїку тощо?
  • Чи може вона розуміти і точно виконувати словесні інструкції?

15-18 - дитина готова йти до школи. Ви не дарма з нею працювали, а шкільні труднощі, якщо і виникнуть, можна легко подолати.

10-14 - ви на правильному шляху, дитина багато чого навчилася, а запитання, на які ви відповіли "ні", підкажуть вам, над чим іще потрібно попрацювати.

9 і менше - постарайтеся приділяти більше часу заняттям з дитиною і зверніть увагу на те, чого вона не вміє. Результати можуть вас розчарувати. Але пам'ятайте, що всі ми - учні у школі життя. Дитина не народжується першокласником, готовність до школи - це комплекс здібностей, що піддаються корекції. Вправи, завдання, ігри, обрані вами для розвитку дитини, легко і весело виконувати з мамою, татом, бабусею, старшим братом - з усіма, хто має вільний час і бажання навчатися разом із дитиною. Добираючи завдання, зверніть увагу на слабкі місця розвитку дитини. Добре, щоб вона вивчила букви і хоч трохи писала.

Ви можете дати волю своїй фантазії і видозмінювати заняття, а можете точно дотримуватися інструкції, - у будь-якому випадку ваша дитина росте і наближається до школи. Але запам'ятайте, будь-ласка, кілька простих правил.
  1. Заняття з дитиною мають бути добровільними з двох сторін.
  2. Їх тривалість не має перевищувати 35 хвилин.
  3. Не намагайтеся пропонувати дитині завдання, якщо вона стомлена.
  4. Постарайтеся, щоб заняття мали регулярний характер.
  5. Якщо ви побоюєтесь за успіхи своєї дитини радимо вам не зосереджуватися на виробленні конкретних навичок.
Одним з першочергових завдань сім'ї є забезпечення загальної готовності дитини до школи, що полягає в тому, щоб сприяти її нормальному фізичному розвитку, виробленню санітарно-гігієнічних навичок, умінь самообслуговування і побутової праці. Сюди входить також і піклування батьків про нормальне харчування малюка, загартування організму, медичне обстеження.

Сім'я повинна готувати дитину жити і працювати в колективі ровесників. Пам'ятайте, що особливі труднощі відчувають учні, які ростуть в сім'ї одинаками.

Ваша дитина повинна бути соціально зрілою: легко спілкуватися насамперед з дітьми, сусідами, дорослими: вітатися, прощатися, дякувати, просити вибачення, вміти поводитися на вулиці, ви повинні посилати її за покупками.

Саме за цими показниками можна визначити, наскільки легко буде дитині призвичаїтися до нових умов шкільного життя. Уважно проаналізуйте ці показники і визначте, в якому стані вони у вашої дитини. Якщо є певні чи значні труднощі - поміркуйте, знайдіть причини і допоможіть дитині.

Бажання йти до школи, навчатися там формує, насамперед, сприятливий клімат у сім'ї: щира любов до дитини, віра в неї, а відтак - відчуття захищеності й підтримка батьків, навіть, якщо попервах щось не буде вдаватися.

Прогуляйтеся разом із дитиною шляхом зі школи додому. Нагадайте їй уже відомі правила дорожнього руху, вкажіть найкоротшу і найбезпечнішу дорогу, попросіть не відволікатися, долаючи її без вас, і звертати вбік.

Шестирічному малюкові необхідне відчуття успіху. Ніколи не кажіть йому: "Ти просто лінуєшся!", "11 зі співів? То й що? От якби з математики". Досягнення в одній сфері діяльності веде до успіху в будь-якій іншій. Дитина повірить у себе. Ваша ж справа - переконати її: "Не вийшло сьогодні, вийде завтра". Спокійне ставлення батьків до невдач малюка і чуйна увага до успіхів - ось ключ до майбутніх перемог дитини.

Вчитель - ваш порадник, наставник і любить дитину. Радьтеся з ним, підтримуйте його авторитет. Зауваження, якщо такі виникають, висловлюйте в школі, на зборах. Не робіть цього в присутності дітей.

Вчителі, які навчатимуть ваших дітей, працьовиті, добрі, інтелігентні, знаючі, люблячі, терплячі, вимогливі до себе і до учнів.

Бажаю вашим дітям щасливої шкільної дороги! "Благословенна дорога, що веде до храму!" Хай буде благословенний шлях, що поведе ваших дітей у храм науки!

"Добрий початок - половина справи" - говорить народна мудрість.

 
Шкільна медсестра інформує
 
ЗДОРОВА ЇЖА - ЗДОРОВІ ДІТИ
 
      Харчування школярів вимагає особливої уваги тому, що сучасне навчання в школі потребує високого розумового та фізичного навантаження й супроводжується значними енерговитратами. За останніми даними ВООЗ, здоровя дитини на 15% залежить від організації медичної служби, на 25% - від генетичних особливостей і на 60% - від збалансованого харчування. Харчування дуже сильно впливає на все, що відбувається в житті та формуванні організму дитини. Це не тільки належний розвиток системи тралення, шлункового тракту, а й нервової, кістково-мязової систем та й узагалі усіх життєвоважливих органів. Правильний раціон впливає на прцездатність дитини, а відтак і на рівень засвоєння корисної інформації.
      Сучасний школяр, на думку дієтологів повинен їсти не менше чотирьох разів на день, причому на сніданок, обід і вечерю неодмінно має бути гаряча страва. Для організму, що росте, обовязкове молоко, сир, кисломолочні продукти – джерела кальцію і білка. Як гарнір краще використовувати не картоплю чи макарони, а тушковані або варені овочі (капусту, буряк, цибулю, моркву).
      Дуже важливо нагодувати дитину правильним сніданком. Крім солодкого чаю, варення і кондитерських виробів, до нього повинні обовязково входити каші (вівсянка зарекомендувала себе найкраще), свіжі овочі; з фруктів перевагу віддають яблукам, багатим клітковиною і пектином. Це складні форми вуглеводів, запас яких необхідний дитині. Інші вуглеводи краще розподілити на проміжні прийоми протягом шкільного дня: фруктові нопої, чай, булочки, печиво, цукерки забезпечать постійне надходження свіжих порцій глюкози в кров і стимулюватимуть розумову активність школярів.Кожний продукт харчування має особливості, повязані з його хімічним складом. Знання властивостей того чи іншого продукту дає змогу якомога раціональніше використовувати його. При складанні норм харчування для дітей слід памятати, що:
- енергетична цінність їжі повинна відповідати енергетичним витратам організму;
- хімічний склад речовин повинен відповідати фізіологічним потребам організму;
- харчування має бути різноманітним;
- слід дотримуватись режиму харчування.
 
 
Як говорити з дитиною про куріння!
Ви б хотіли, щоб ваша дитина палила? Ні? Тоді починайте з нею роботу вже зараз.
Психологи вважають, що малюк не закурить, якщо...

- ви зважаєте на нього, поважаєте його погляди, не пригнічуєте його.
Підліток починає курити, щоб продемонструвати світу, що він вже виріс: адже суспільство дозволяє курити дорослим, але не дозволяє це робити дітям. Куріння для підлітка - жест: "Я тепер дорослий!" Якщо батьки не пригнічують дитину, що дорослішає, поступово дозволяють йому все більше і більше питань вирішувати самостійно: з ким дружити, яку музику слухати, якій моді слідувати, як стригтися... у нього не буде гострої потреби доводити свою дорослість за допомогою сигарети. Безглузду підліткову манеру одягатися можна і перетерпіти заради того, щоб син не закурив.
- ви використовуєте будь-яку життєву ситуацію, щоб показати своє ставлення до куріння.
Будь-яку історію, побачену по ТБ або почуту по радіо, з якої явно видно, що куріння шкодить, прокоментуйте, розставте акценти. Це тільки здається, що діти не сприймають те, що при них говорять. Насправді все почуте накопичується у них в голові, як розрізнені шматочки мозаїки, а потім з цих шматочків складається єдина картина - точка зору.
- ви допоможете йому стати, хоч в чомусь успішнішим і компетентнішим, ніж однолітки.

Підліткові дуже важливо мати авторитет у оточуючих його друзів. Часто він починає палити, щоб здаватися в очах своєї компанії людиною досвідченою. Але якщо у нього є якесь захоплення, де він кращий за інших - краще за однокласників грає на гітарі, або катається на скейті, або розбирається в комп`ютерах, - авторитет серед друзів йому і так забезпечений. І не потрібна тоді сигарета.

Чий приклад заразний?

Значно більше шансів призвичаїтися до куріння у дітей, батьки яких палять. За розрахунками наркологів, вірогідність того, що підліток закурить вже в 12 років, сягає 80%, якщо в його сім`ї палять троє дорослих, і 40% - якщо палить хоч би одна людина. Подумайте, може, ви зважитеся кинути палити заради того, щоб син не закурив? Це буде сильний хід, підліток його оцінить. Не можете кинути? Кайтеся. Поясніть дитині, як безглуздо ви поступили, коли вперше закурили, як слабкі ви тепер перед цією залежністю і як багато вона вам приносить шкоди. І у жодному випадку не вставайте в позу: "Я дорослий - тому мені можна, ти дитина - тобі не можна". Психологи вважають, що так ви тільки підштовхнете підлітка до куріння.

Які доводи проти куріння значущі і переконливі для підлітків?

Психологи вважають:можна сказати дитині, що "розвинений" Захід палить менше "нерозвинених" країн. Палити в цивілізованому суспільстві немодно. І це насправді так. У США в 1966 році, коли почалася антитютюнова національна кампанія, палило 42,6% населення країни. Зараз палить 16%. У Британії палять 27% чоловіків і 26% жінок. У Швеції - 19% чоловіків і стільки ж жінок. У нас же - 63% чоловіків. По цьому показнику ми в компанії найвідсталіших африканських країн. Але здорова мода дійде і до нас. У США, у всіх європейських країнах вже давно не дозволяється палити в суспільних місцях і в офісах, там маса кафе і ресторанів для некурців, солідні фірми вважають за краще наймати на роботу людей, необтяжених цією шкідливою звичкою, - вони не хочуть, щоб їх співробітник пропускав по хворобі багато робочих днів, а ті, що палять хворіють частіше, давно доведено. Кар`єрний зліт курцеві в Європі і США теж не загрожує - керівник, що заходжується в застарілому кашлі курця, - це не той образ менеджера, який працював би на прославляння фірми. Навіюйте дитині: некурці - своєрідна еліта суспільства, люди вищої культури і розвиненішого інтелекту. Спробуйте разом порахувати, скільки грошей йде на сигарети в рік, і які корисні речі на ці гроші можна було б купити. Із західних країн до нас прийшов рух, коли підлітки класами підписують зобов`язання не торкатися протягом року тютюну. Називається воно "Класи, вільні від куріння". Серед тих, що стримали слово розігрується грошовий приз, який клас повинен витратити спільно. З психологічної точки зору це дуже дієвий прийом. У компанії однолітків легше утримуватися від куріння, та і нікому спокушати, коли однокласники не палять. Варто протриматися шкільні роки, а там, дивишся, діти порозумнішають, куріння не здаватиметься їм таким бажаним заняттям і вони не почнуть палити зовсім. Якщо у вас немає можливості залучити в цей рух клас вашої дитини, спробуйте підписати з ним індивідуальний договір: він не палить рік, а ви за це в кінці року подаруєте йому бажану річ, яка коштує не менше, ніж він витратив би за рік на сигарети.

Відрепетируйте відмову

Будь-яка дитина одного разу стикається з тим, що ровесники або хлопці старші за віком пропонують йому закурити. І навіть підбивають: "Боїшся спробувати? Слабак, мамусин синок!" Тому до такої ситуації підлітка краще підготувати попередньо. Промовте алгоритм відмови, щоб дитина не розгубилася, коли у дворі йому запропонують сигарету. Психологи радять відмову побудувати так: відмова + аргумент + зустрічна пропозиція. Аргументом може бути слабке здоров`я: "Ні, спасибі. У мене на тютюновий дим алергія. Може, краще покатаємося на велосипедах?" Або бажання зберегти голову світлою: "Я не буду. У мене завтра контрольна. Ти вже всі уроки зробив?" Або вже існуючий негативний досвід: "Я пробував, мені не сподобалося. А ти можеш підтягтися на турніку 7 разів?" Зустрічна пропозиція переводить розмову на іншу тему і виключає насмішки, можливі у разі відмови закурити. Зробивши зустрічну пропозицію, ваша дитина гідно вийде з складної ситуації.

Цікаво

Дівчатка і хлопчики, статеве дозрівання яких почалося в 11-12 років, до 16 років в 2 рази обганяють однолітків по числу тих, що палять. Вірогідність того, що вони спробують палити ще до 13 років, підвищена в 6-9 разів. Особливо ризикують дівчатка, у яких гормональна перебудова почалася незабаром після 10 років. Раннє статеве дозрівання, на думку учених, - такий могутній чинник ризику, що навіть соціальне становище батьків і клімат в сім`ї відходять на другий план. Учені вважають, що вчителям, батькам і психологам потрібно переконувати дітей не починати палити вже з 10-11 років.

Тільки факти

175 тисяч "тютюнових" поліцейських патрулюють в країнах Євросоюзу території шкіл і підприємств, офіси і ресторани. Курцям - штраф 68 євро. Єврокомісія дозволила керівникам фірм не брати на роботу кандидатів, що палили. Вони прокурюють в середньому 20 годин робочого часу на місяць. У американському містечку Калабасас заборонено палити скрізь, навіть на балконі власного будинку. Штраф - 500 доларів. І мешканці не ремствують, вони самі так вирішили. У Чехії некурящі клієнти страхових компаній одержують знижки при оформленні страховок. Одна австрійська компанія вирішила доплачувати тим, хто не палить, по 100 євро в місяць. У Франції теж не можна палити в громадських місцях. Кури на вулиці. Але за кинутий недопалок - штраф 138 євро